двовалентний — прикметник … Орфографічний словник української мови
германіл — у, ч. Двовалентний радикал із двома неспареними електронами, що складається з атома Германію і оксигенового атома … Український тлумачний словник
двовалентність — ності, ж. Абстр. ім. до двовалентний … Український тлумачний словник
імідогрупа — и, ж. Двовалентний радикал, що містить атом Нітрогену і гідрогеновий атом і який замінює дві гідроксогрупи кислоти … Український тлумачний словник
карбени — ів, мн. 1) Органічні сполуки, що містять двовалентний атом вуглецю. 2) Загальна назва ненасичених вуглеводнів з одним подвійним зв язком у карбоновому ланцюжкові … Український тлумачний словник
селеносульфат — у, ч. Сульфат, у якому оксигеновий атом замінено на двовалентний атом Селену … Український тлумачний словник
станіл — у, ч. Двовалентний радикал або двозарядний катіон, що містить атом Стануму і оксигеновий атом … Український тлумачний словник
стибаніл — у, ч. Двовалентний радикал або двозарядний катіон, що містять один атом Стибію і два оксигенових атоми … Український тлумачний словник
телурил — у, ч. Двовалентний радикал або двозарядний катіон, у якому Телур у ступені окиснення +6 сполучений з двома оксигеновими атомами … Український тлумачний словник
тіоніл — у, ч. Двовалентний радикал, що містить атом Сульфуру і оксигеновий атом … Український тлумачний словник